Емоції?! О , я ж забула це для тебе смішно !
Нічого що у них тут винен ти?
І коли до тебе тихо й ніжно
Все ж мусиш шматок серця відсікти.
Депресії... Я так тобі багато написала
Про те що справді наболіло і болить...
І справді може марно ввесь цей час так довіряла?
Це стомлює тебе, болять твої лекала?
Ти креслиш ними все — мене , себе людей
Вирішуєш де є межа людських переживаннь ,
Я ж не пишу поважних епопей
Й наврядче влізу в рамки твоїх міркуваннь.
Зате ти вмієш бути над-епічним!
І можеш знати мірки моїх хвилюваннь,
Вирішувати бути іншим або звичним ...
Мені ж не можна маску зняти без осуджуваннь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689632
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 19.09.2016
автор: Женя Савчук