Застелилось все навколо
У багряний килимок
Навіть клен старенький кволо
Із листків веде танок
Дуб і граб і вільха сіра
Поспішають теж туди
Бо без них то ще не діло
Й всі танцюють хто куди
А як ті листочки дуба
Заведуть таночок свій
той килим тоді вже грубий
Хоч лягай, а хоч і стій
Ну а вітер теж гуляє
Він в тім полі музикант
Раз за раз їм танго грає
Й проявляє свій талант
Десь з краєчка й білки хитрі
Споглядають танці ті
І лиш хвостиком в повітрі
Підтанцьовують й собі
Десь під вечір все стихає
Тут підлазять їжачки
Тих ніколи не лякає
як по темряві пройти
Ну а десь на першу ночі
Часто вітру друг прийде
В того танці не жіночі
Всипле краплями і йде
Тож на ранок все чекає
Виглядає сонця світ
І як тільки його має
Знов гуляє жовтий світ
Ті легенькі сонця крила
Їм дають надій тепло
Що любов того світила
До них прийде знов і знов
Тож танцюють знову в лісі
Так, як й писано пером
Віддають землі - матусі
Своє виткане шатро
Так ті танці тут тривають
Аж до тої аж пори
Як дерева поскидають
Листя все аж до кори
А тоді ще вітер трохи
Їх загойдує гілки
Накликає в сну дрімоти
І гукає вже зими..
Так натруджені тим дивом
Й засинають всі гаї
І чекають терпеливо
Сонця радісні пісні.
Все щасливе хоч й тривожне
Навкруги тоді стає
Бо життя щасливе кожне
Знов з весною настає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689524
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.09.2016
автор: nevidomyi_poet