Не кожна гусінь стане Махаоном
Багато мрійниць перетвориться на корм
Метаморфози підкоряються законам
Але нема загальних мір і норм
Не можна на когось перекладати
Відповідальність за своє буття
Та й ще гарантій в долі вимагати
І винуватить всіх до забуття
Хтось лишиться повік Нічною Совкой
Не подолавши хробака в собі
Ненависною жадібно мутовкой
Сумління заїдати в темноті
Гординя найпідступніша з пороків
В ній згубна сила схована на дні
Вона сліпа і не бере уроків
І тішить самолюбство у собі
Злетять лиш ті хто прийме шовк смиріння
Спокутою наповнивши думки
Під коконом очистяться від тління
І лишаться спасенні навіки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689317
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.09.2016
автор: Сергей Рекун