Не впізнаЮ цей дім.
Невже він справді мій?!
Невже він той, що бачив нас удвох
зовсім недавно?
Без тебе таке холодне ліжко стало
і ...самотнє.
І стіл, що наші келихи тримав,
такий пустий й, здається,
теж самотній.
З усього диха сум
й самотня самота...
Цей дім - не мій!!!
Мій був такий, як квітка -
Коли ти був у нім, -
як квітка весняна!
А зараз він - листок,
сумний листок осінній.
У ньому тільки спати
мертвим
сном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689168
Рубрика: Верлібр
дата надходження 16.09.2016
автор: Мирослава Жар