Українцям.

Не  буде  пощади,  не  буде  любові
Для  тих,  хто  кумиром  вважає  ху**о,
Завжди  на  обмані,  а  зараз  на  крові
В  моїй  Україні  поширює  Зло.
Не  буде  пощади,  не  буде  любові,
Для  тих,  хто  мовчав,  коли  лилася  кров
За  нашу  Свободу  і  в  місті  і  в  полі,
Не  вийде  по  норам  відсидітись  знов.
Вставай  Україна!  Хай  в  кожній  родині
За  наших  героїв  запалять  свічки.
Молімося  разом  своїй  Україні
За  руки  візьміться  і  діти  й  батьки.
І  хай  пролунає  велике  те  Слово
І  Сила  Господня  повернеться  знов.
У  всій  Україні,  в  садах  і  дібровах
В  містах  і  у  селах  поверне  любов.
І  з  Вірою  разом  наповняться  річки
Дощами  у  полі  піднімуть  хліба,
Вставайте  родини,  запалюйте  свічки
І  хай  буде  Щастя  на  довгі  літа.
Кохайте,  у  щасті  народжуйте  діток,
Поширюйте  правду  і  пам'ять  про  тих
Хто  дав  нам  життя,  як  божественний  свиток
А  сам  залишився  із  нами  на  вік.
І  в  пам'ять  про  тих,  хто  живі  чи  не  дуже
Частиночку  душ  їх  забрала  війна.
Запалюйте  свічки!  Моліться  за  душі!
Хай  більше  ніколи  не  прийде  вона.
Хай  в  кожному  серці,  у  кожній  родині
Поселиться  Віра  і  Сила  Життя
І  Щастя  хай  людям  у  всій  Україні
Приходить  і  буде  на  довгі  літа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2016
автор: