Ой, гаю!

Ой,  гаю  !

Ой,  гаю,  гаю
Тебе  питаю
Де  милий  дівся,
Мо’  оженився?

Ти  ж  пам’ятаєш,
Про  нас  все  знаєш,
Ми  тут  зустрілись,
Ми  тут  й  любились.

Нам  соловейко
Співав  пізненько,
Аж  поки  ранок
Не  стрів  світанок.

Поїхав  милий,
Чомусь  щасливий,
Сказав  –  у  гості,
Вернусь  о  шостій.

Його  ж  немає,
Вже  день  минає,
Ой  гаю,  гаю,
Робить  що  маю.

А  гай  те  слухав,
На  неї  дмухав,
Щоб  не  журилась
Й  слізьми  не  вмилась.

Так  гай  лікує
Хто  там  сумує
Й  любовну  муку,
 Душі  розпуку

Й  юнак  вернувся,
Бо  схаменувся  -
Чекає  ж  мила
Й  любові  крила.
06.09.16.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2016
автор: Георгій Грищенко