А я тобі давно уже не пишу
І не чекаю я твого листа.
Я полюбила сильно дуже тишу
І через-чур я стала вже проста.
І чай тепер я п*ю уже з корицею
І погляди вже різні на життя.
За щедрість я віддячую сторицею,
Й прискорилось моє серцебиття.
А небо, ніби колір мало сірий
І сонце заховалось десь було,
І не було до тебе зовсім віри,
І що не поруч якось все одно.
Колись тягучі дні були від болю,
Закована була мов у тенета.
Та все! Даю собі тепер я волю,
Моя щаслива випала монета.
Тепер життя насичується красками,
Солодке як достигнуте вино.
І не ховаю я усмішку вже за масками.
Забула я про тебе вже давно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2016
автор: Кушнір Марина