Приходити

Приходити,  приходити,  приходити...
І  торохтіти  кроками  по  сходинках.
І  серцем  безнадійно  битися  у  двері,
що  навіть  влітку  залишаються  холодними.
Я  так  майстерно  вмію  собі  шкодити!
Так  значно  краще,  ніж  вмирати  на  папері.

Дивитися,  дивитися,  дивитися
в  вікно  забетоноване  минулими...
Навчитися.  Навчитися  учитися.
Згорілі  спогади  вважаються  минулими.

Проходити,  проходити,  проходити.
Ковзати  привидом  повз  все,  що  надто  дорого.
І  спокою  укотре  не  знаходити.
Лишатися  собі  найбільшим  ворогом.

Не  бачити,  не  бачити,  не  бачити!
Робити  вигляд  надто  вже  стомилася.
Не  плакати.  Не  плакати.  Не  плакати.
Щоб  хоч  душа  в  сльозах  не  розчинилася.

19.06.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688526
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.09.2016
автор: Di Agonal