життя і так не терпить передбачень,
і обіцянок не дає примхлива доля:
і хіроманти, і циганки плачуть
по безбілетних рейкових вагонах;
і скільки поту лити тобі варт,
і скільки крові в обмін на свободу -
життя іде собі вперед (або назад?),
з пустого у порожнє лиє воду...
і хіроманти плачуть, і шамани тчуть
ледь видні іскорки із павутини значень,
а все тепло втікає поміж рук -
життя усе ж не терпить передбачень!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688485
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2016
автор: Андрій Люпин