Вони побратимами
Раптом тут стали,
В важкій братовбивчій російській війні.
Над ними і кулі,
Й снаряди свистали,
Крім них, тут нікого немає рідніш.
Ділили і долю,
Цигарку і горе,
Й останній, присохлий, та бажаний хліб,
І спогад про тих,
Хто лишився удома:
В одного – у місті, а в того – в селі.
І бачило небо,
Як хлопці воюють,
Обох, так уміло, воно берегло:
Їм жити ще треба,
Щоб не сиротіли
Притомлене місто й далеке село.
А дні все тікали,
І доля їм ткала
Такі непрості, але їхні стежки.
Їх радо стрічали
Без крихти печалі
Село і містечко, й матусь пиріжки.
19.02.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688472
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 14.09.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)