На мить спинився на черговий вибух світ,
а кохання вже в обіймах протиріч:
Вона-посмішкою ранку,Він-поглядом із тисяч зір,
зустрілись - день і ніч.
А місяць звідник потирав холодні руки,
він мріяв так давно про дивну злуку.
Стогін розлягавсь серед саван:
кохались - біла інь і темний ян.
Та не довго грав програвач зітхання-
Поля Моріа " Тему кохання",
знов розквітала у сезон дощів савана,
та це була вже не ії нірвана.
В обіймах цінності свого життя
вона кидала рай і йшла в невороття.
по мотивах роману Коринн Хофманн"Белая масаи"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2016
автор: олена гай