Я з тебе виросла, мій світе у вікні,
У даль стежок для мене не лишилось.
Старчам вчорашнє літо затрусилось:
- Подайте трохи пір'я, журавлі!
Очам болить безмежжя горизонт.
Без маяка моя забута гавань.
Тут тільки сниться смак солоних плавань –
Я твій, вікно, навіки робінзон.
І якось так все… начебто дарма.
З весни прибиті пилом, плачуть весла.
Стареньких рам болить розп'яття хрестик
В маленькім прямокутнику вікна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688293
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2016
автор: ptaha