И… Та буква ця тверда, як лід, і вперта є, і шорстка,
І зовсім не уміла є, тупа, не вправна, злосна.
І на початку чогось ставить И підступно і даремно…
А ж обіцяла букви всі… та И – пробіл, все намарно…
То краще омину мабуть даремну букву дику,
Бо ніжне не можливим є щось висказать у Ии,
А напишу я краще вірш простий, красивий, милий
Про все земне і не земне блаженство, що є в світі…
І воля духу хай луна земним безмежним світом,
Нехай злітає помислами ввись душа пресвітла,
І мрія хай жива тріпоче вірна, вічна, сильна,
Хай на Землі і ввисі ген трима усіх довічно.
Нехай буття земне кінечне, ну то й що же?
Нам так дано природою повік, це так, як ліки …
Не перекроїть людству ті ї миті малі й хтиві,
«Чертоги розуму» її не перетнуть чи врізать.
Хай буде так! Хай Сонце світом ходить і всім світить,
І Місяць хай вночі Землі співа хвалу довічну,
І зорі в небі яснії хай вдень усі загинуть,
Щоб відродити велич вніч і править цілим світом…
А навесні хай розум наш п’янить бузок й дурманить,
Й конвалія п’янка наводить дивні сни й омани…
Троянда хай любов повік величить, пестить, славить,
І непримітний соловейко тішить нас казками…
І дуб коріннями в минуле міцно хай вростає,
Щоб мрія у майбутньому увись знялась й озвалась,
Хай попелом німим засипле злі усі дороги,
Й вулканом лютим вся скона безглуздість, чвари, сльози…
Хай море вічне, буйнеє на творчість надихає,
Струмочок радісно біжить стрічать весну і славить,
І нова днина хай приносить тільки щастя втому,
Таку жадану любим двом … й несила знесть одному.
9.09.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2016
автор: Лєна Дадукевич