ти - моя одиничка, я - нуль.
ми з тобою - двійковий код.
мене завжди ти вчиш, я ж знов
інформації не заберу.
наша матриця - це лиш рядок
мої сни - твій сусідній біт.
схоже ти - це той славний вид
на якого спускали курок.
дані наші на вивід та ввід
кожен день бере чийсь адмін.
скільки ж буде між нами стін?
о котрій буде новий приплив?
але біт - це є мертвий знак
без програми це вже ніщо.
вимикай пристрій, вливай кров
і приходь лиш в реальних снах...
от не хочу я знову меж
бо межа призведе до витрат.
перезапуск програми...
Є!
start...
run...
#include ...
09.09.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2016
автор: Systematic Age