Берізки коси розпустили,
Вітер в танок свій їх бере,
Осіннім золотом ся вкрили,
Не листя- золото паде.
Біля берізок я стою
І вродою любуюся,
У руки золото ловлю,
До кори пригортаюся.
Так, білокорі, вас люблю,
Тепло від вас я відчуваю.
Про вашу ніжність і красу
В душі від радості співаю.
Хоч вітер одяг ваш зідре-
Будете гордими ,панянки,
А золотий дощ ллє і ллє,
Щоб голі стали на світанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688001
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.09.2016
автор: Haluna2