Задивився Вересень
У прозору воду,
Наче у люстерочку
Бачить свою вроду.
Кучерявий рудий чуб
І чоботи жовті.
Милувався, що й забув
Привітати Осінь.
Від сорому збагрянів,
Опустивши очі.
-Ненавмисне, не хотів,-
Вибачення просить.
Таки Осінь-Матінка
Простила синочку,
Та подарувала ще й
Вишиту сорочку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687936
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 06.09.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський