«Вона моя, ця тонконога
Кониця з білими крильми».
Дмитро Павличко. Твори в 3-х тт. Т2.
Київ: «Дніпро», 1989;
«Бо жінка наша – як волиця».
Олександра Кара. «Три К». Збірка
«Сила Борщівської сорочки»,
Тернопіль: «Терно-граф», 2013
Знесла яєчко когутиця,
Залопотіла: - Куд-ку-дак!..
Руду хлопчицю під копицю
Повів за талію дівчак.
Ніщо не віщувало лиха,
В багні похрюкував льохун,
Травичку пасла бараниха,
Стеріг коницю кобилун.
Листочки скубала цапиця,
Кував на дереві зозуль…
І раптом зґедзалась волиця,
Бо їй на спину сів мухуль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687836
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 05.09.2016
автор: Микола Базів