Рідненька, я навіть слів не підберу,
Бо так багато хочу написати.
Найперше те, що я тебе Люблю
І вдячна Богу, що моя ти мати!
Не знаю як віддячити тобі
За те, що так багато ти зробила.
Завжди допомагала у біді
І завжди ти зі мною говорила.
Ти замінила все мені і всіх,
Подружки кращої ніж ти – не маю.
З тобою завжди є най щирий сміх,
З тобою ніби у раю літаю.
Тобі розповідала, що є на душі,
Ти завжди розуміла, не кричала.
І плакала не раз я на плечі,
А ти мене рідненька утішала.
Я пам"ятаю як була дитя,
Тобі рідненька завжди обіцяла,
Що де б і як далеко не жила,
Тебе з собою рідна я б забрала.
Що поруч жити будемо завжди,
Цього бажала завжди я у мріях.
А ти казала: доню, лиш зажди,
Побачимо ми з часом це у діях.
Багато ти зі мною пережила,
І сивини тобі я додала.
Я хочу щоб була завжди щаслива
І щоб багато літ ще прожила!
Ніхто не розуміє так як мама,
Ніхто не підбере найкращих слів.
Ти кольорів життєвих світла гама,
І у душі моїй ти солов"їний спів.
Кушнір Марина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2016
автор: Кушнір Марина