Сміється день не літній,не осінній.
Вже новий місяць серпиком настав.
На цілий рік життя я постаріла.
Відрізок часу в мене хто забрав?
Жоржини кругловидні шлють вітання.
Ще з ранку заглядають у вікно.
І чорнобривці браві у жупанах
прийшли у гості.Друзі ми давно.
А день ще зовсім літній.
Ще теплий і спокійний.
Метелики сідають на квітки.
Ще бджоли мед збирають
і ще пташки співають.
Та колоски вже зібрані в вінки.
І вже в повітрі смуток
хмаринками літає.
Сідає на яскраві пелюстки.
І вже жовтіють трави.
Туман вплітає в коси
не золоті,а срібнії нитки.
Куди роки спішать? В які краї?
Цей відлік часу вже безповоротний.
Якби ж змогла я зупинить його
і починати відлік вже зворотній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687802
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2016
автор: кацмазонка