Була така сьогодні загадкова,
Кружляв п'янкої кави аромат,
Із уст лилася усмішка ранкова,
Як сонце, що впаде в осінній сад.
Хтось скаже: сад осінній- то розлука,
Та в нашім зародилася любов,
Чарівна вся, в полоні свого звуку,
Що в музиці акорди віднайшов.
Співав нам дощ рапсодії для ночі,
Із вітром лист мазурку вигравав,
А нам кохання цілувало очі,
В саду осіннім вогник догорав.
Зомліле сонце десь шукало броду,
Тумани ночі вітер розігнав,
Удвох ми діставали насолоду,
У каві, що нам ранок дарував.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2016
автор: Леся Утриско