Болить і нині ще моя душа,
Усе минуло, як короткий сон,
Я відчував, тому і поспішав,
Здавалось що живемо в унісон.
Тепер розлука, певно назавжди,
Морозні вікна, наче міражі,
І ти пішла… Я знаю назавжди,
Були близькі ми, стали враз чужі.
Вино кохання ми пили удвох,
Назад тепер немає вороття,
Певно це доля, чи хотів так Бог,
Чи нам таке прописане життя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2016
автор: Віталій Назарук