Все небо мерехтіло і палало.
Приходить влітку горобина ніч.
Здається зло добро перемагає.
Під стріху заховався з ляку сич.
Великими і жовтими очима
вдивляється у темінь.Блискавки
розрізують на скибки хліба небо.
І грім їм помагає залюбки.
Із неба ріки лиють.Вже й не знати
де верх,де низ.Змішалось все навкруг.
Зриває вітер все що очі бачать.
Деревам,квітам він уже не друг.
Від гуркоту страшного все завмерло.
Мов дикий звір ричить щось за вікном.
Ламаються і хиляться дерева.
Побіг у ліс і заховався сон.
Все небо мерехтіло і палало.
Здавалось ніч страшна ця на віки.
Під ранок все затихло.Відгріміло.
Із вітром повтікали блискавки.
Цю горобину ніч запам"ятають
усі що заховались хто де зміг.
Поранені дерева,квіти,звірі.
Захований із ляку в стрісі сич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687608
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2016
автор: zhmerinchanka