Не показуй мені, синку,
Татуйоване плече,
Бо воно мене, дитинко,
Як сокирою січе.
Пофортунило, синочку,
Тебе звабить сатані.
При мені надінь сорочку,
Прикрий плечі при мені.
Розписав ти себе, сину,
Як отую статую,
Вкарбувавши фарбу синю
У фігуру статную.
Люблять втіху цю дурную
Кримінальні особ́́́́́́́́́́́́́и́,
"Не забуду мать родную"
Часто пишуть на собі.
З них ніхто не хоче й знати,
Що чистесенькі тільця
Порождає на світ мати,
І чистесенькі серця.
І що є нечиста сила --
Сила хитра і лиха,
Яка робить грішним тіло
Й серце вабить до гріха.
Тож така вам осторога,
Любі дочки і сини:
Тіло -- то створіння Бога,
Татуївка ж -- сатани.
--------------------------------
Хіба ви не знаєте, що ваше тіло --
то храм Духа Святого, що живе Він у вас,
якого від Бога ви маєте, і ви не свої?
Перше послання св. Павла до коринтян 6:19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687540
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2016
автор: Микола Холодов