холод твоїх незримих долонь
вбачаю у снах світанкових.
душа моя, ніби загнана у полон
до тих диво-рук іграшкових.
смутком окреслюю будні свої;
пам`ять у скриньці ховаю;
але на вустах той оманливий шепіт завжди:
[i]"Боже мій, я тебе досі кохаю"[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2016
автор: Олекса Савран