спав би сам тільки холодно
на перині з собачої шерсті
в шум тебе пробиваються золотом
шершні
і бринять в оксамиті нині
спи один ніби син дрозофіли
у власний слині у павутинні
з власної спини
кутай кокони з простирадла
халабуди дитячі з ковдри
на стільці посеред кімнати
сичатимуть кобри
грай їм люлі згодовуй кебаби
підліжковим рукастим демонам
ті що бачать тебе із шафи
тобою гребують
спав би сам тільки холодно
аж до інею аж до антарктики
я шизію чи ковзаю з розуму
коли маю без тебе спати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2016
автор: Андрій Люпин