Світло згасло у пітьмі,
немов у квадратному вікні.
Він полетів за небокрай
просто сказавши "бувай"
Кожного дня біля вікна
з надією, мов дівчинка мала.
Проходить четверта зима,
а вона досі одна.
Красиво пишуть поети
про те, чого немає.
Складають свої менуети
про те, що по-трохи вбиває.
Ти віриш у свою зірку,
у світ, що оживає.
Але нещастя квітку
просто так ніхто не зриває.
Легше жити, коли знаєш кому
мовити слово "люблю"
Як відлітає зима - приходить весна,
а дівчина все-таки сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2016
автор: Sakur@