А серце барабанить, мов шалене,
Прострелене, впаде і розіб’ється.
Несамовите, змучене, зболене,
Розтріскується, на шматочки рветься.
І це лише при спогаді, при згадці,
При думці, при фантазії, бажанні.
У боротьбі, у наступі ,в атаці,
У неймовірному випробуванні.
У смутку, у задумі, у зажурі,
То аж кипить, то кине в прохолоду.
А ми все кажемо-магнітні бурі,
А ми все списуємо на погоду. 2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687102
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.09.2016
автор: Галина Брич