Собаки гавкають, та караван іде,
Збираючи історію на низку.
Мішок пустий, що часом лиш гуде,
Чіпляючись за гак, втрачає мізки,
Бо не змінити пустотою стан,
Що сталося - того не повернути.
У спокої залиште караван,
Бо гавкіту - давно уже не чути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2016
автор: Ірина Лівобережна