А на порозі осінь вже стоїть
І жовтим листом стелиться дорога,
Ще мить... одна лиш тільки мить,
Й від літа не залишиться нічого.
Ще сонце припікає не на жарт,
А ввечері роса холодна виїсть очі,
У небі високо, серед пухнастих хмар,
Останній раз лелека заклекоче.
Ще ніби й літо, та в моїм саду
Так п'янко пахне яблуком і виноградом-
Там осінь вже кружляє у танкУ,
Вона тепер моїм вправляє садом.
Вже прохолодні ночі й вечори...
Ще тільки мить...одна лиш, тільки, мить.
Здавалось літо... літо у дворі,
А на порозі осінь вже стоїть.
30. 08. 16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686595
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.08.2016
автор: іванесса