Чом не любиш, не кохаєш
Твоє серденько тверде
Як побачиш не звертаєш
Геть забув ти про мене.
Та будив тебе, не чула
Соловейком у гаю
Вранці міцненько поснула
Я й поіхав на війну.
Попереду світить сонце
А позаду темний ліс
Коник вороний доскоче
Аж на калиновий міст.
Змій хотів мене вкусити
Та злетіла голова
Взявся москалів періщить
І загнав під міст чортма.
Щезли в морок, не зустрінусь
Більше з вами, байстрюки
Думки в голівоньці линуть
Повертаюсь уночі.
А зірки так сяють, ніжно
Моє серденько співа
Це земля моя, Вітчизна
Степ широкий ожива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686593
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.08.2016
автор: Antropos