хай би що все одно нам ходити по колу
до початків коли ще усе невідомо
спершу - посуд вже потім болі
недозрілих миттєвостей долі
спершу віником збити докупи сміття із кутів
лише потім дотягнуться руки
до книжок і ледь чутних молитв
з лихоблудних минулих битв
спершу дім із ментальних фортечних мурів
потім шлях по якому ходив
і нові бездоріжжя маршрути
що по кухнях сплітаються в пута
хай би що все одно лиш твоє і нічого чужого
йдеш вперед підбираючи ногу
спершу вибрик невдячної долі
лише потім як дар із її мозолястих долоней
поцілунок раптовий любові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2016
автор: Андрій Люпин