Окриль свою печаль і - відпусти...
Спали свій біль і попіл кинь на вітер.
Слова образ - це ж просто купа літер,
Якими хтось недбало насмітив.
Окриль своі думки і - відлітай
У вільнім братстві мандрівного птаства,
Де не скарбів не треба ,ані царства,
Щоб мати спокій. Просто - відлітай
Туди, у світло...Сонячні дощі
Втамують все: від спраги до розпуки...
І ні відлунь їх, ані перегуків
Ти більше не почуєш уночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2016
автор: Вадим Димофф