В саду горять, рум»янянься літа
Моїх сновид, так спішно ніжних…
Упитись хочу я столітнього вина,
Хай вже довік сп»янить ми душу мою…
Я буду п»яна, і весела, як весна,
Як незабудок колихання з вітром,
У полі хай протрубить літняя гроза,
Я побіжу за нею, наче птах у вирій.
Я буду пить ранковую росу,
Таку прозору і таку чистеньку,
Хай у саду згорять мої літа
Моїх сновид, так спішно ніжних…
27.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2016
автор: Лєна Дадукевич