Ми не маємо права забути,
Ілловайський прокляті котел.
Ми не можем його проковтнути,
Біль той комом… росте і росте.
Воювати пішли за Вкраїну...
Ми не прагнули крові й війни.
Ви ж нам гади поклали на спину,
Свої… виродки ноші чуми.
В нетрях диких незгойної зради,
Як павук там тенета плели.
Своїх статків, багатства заради
На Голгофу нас юди вели.
Тепер судите нас ви за зраду?
Зрада ви… - й ваші сучі чини.
Чи ж не з вашого змії підкладу?
Полягли наші дітки й сини.
То ж не тіштеся виплодки кляті,
Не забудемо те, що було.
Парад буде… - на нашому святі,
З хати виметем ваше кубло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686353
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.08.2016
автор: Дід Миколай