І не вмиратиме ніхто

О,  Боже  скільки  нас  в  нірвані…
Вже  не  повернуться  додому.
Орди  онуки,    -  пси  погані,  
Нас  убивають  по  одному.

Живцем  здирають  нашу  шкіру,
На  груди  вилили  свинець.
За  мову,  звичай  наш  і  віру,
За  те..,    що  русичі  вкінець.

Втомились  ми  уже  терпіти…
Та  скільки  ж  ще,  і  ще  смертей?
Кров  п’єте  нашу  пройдисвіти…
Пошліть  туди  своїх  дітей!

Тоді,  я  впевнений  скінчиться
Те,  що  зоветься  в  вас  АТО.
І  мир  в  Украйні  воцариться
І  не  вмиратиме  ніхто.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686338
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.08.2016
автор: Дід Миколай