О, Боже скільки нас в нірвані…
Вже не повернуться додому.
Орди онуки, - пси погані,
Нас убивають по одному.
Живцем здирають нашу шкіру,
На груди вилили свинець.
За мову, звичай наш і віру,
За те.., що русичі вкінець.
Втомились ми уже терпіти…
Та скільки ж ще, і ще смертей?
Кров п’єте нашу пройдисвіти…
Пошліть туди своїх дітей!
Тоді, я впевнений скінчиться
Те, що зоветься в вас АТО.
І мир в Украйні воцариться
І не вмиратиме ніхто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686338
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.08.2016
автор: Дід Миколай