Північ Південь Схід і Захід –
безперервний часу хід:
хтось лиш вирушає у похід,
а чиєсь сонце вже йде на захід...
Хтось кричить і нестримно плаче,
що Бог його взагалі не баче –
на нове авто йому грошей нестаче!
А інший тихо свою спину гне,
з останніх сил відчай він жене,
щоб зберегти єдине, що в нього є –
щоб нагодувати те дитятко –
те єдине безневинне малятко,
що лиш єдине сил йому дає!
Ти пріоритети вірно розстав,
щоб нарешті точно знав,
що є справді вічним дорогим;
а що несправжнім золотом убогим...
Борись – вперед проривайся
ні перед чим не схиляйся!
Запам'ятай, що халяви ніхто не обіцяв
та виграшний білет не дарував.
«Вовки гордо йдуть у майбуття –
очі горять і після забуття...»
Навчись нарешті берегти,
а не за примарами біжи!
Віри в чудеса директиви не вимикай,
але й постійно пам'ятай:
«Не бережем, що ми маєм,
а ціним лиш, коли втрачаєм»...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686257
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.08.2016
автор: VictoR