Воскреслий? Тінь? А може прах?
З глибин туману чути стогін.
Повсталий йде...
Майнула тінь як леза змах,
Дерева, скелі ширять гомін.
Хвилі о́зера чи вітер
Награють й обожествляють
над собою смерть...
Сирий пісок... і кілька літер
свого́ господаря чекають.
Кора дерев згоряє палко,
затміння Сонця дим несе.
Безіменний, невідомий
імлу фарбує на гілках,
гранітним пилом криє все.
Але,
Любов живе і серце б'ється,
знання здобуті не зникали.
Вищий. Люди.
Голос тихий, пісня ллється.
Свою надію відшукали —
дитя у водах воскрешали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686182
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 28.08.2016
автор: Silver Snow