Ой, у полі верба
марно зеленіє,
чому твоє серце
хвилюється, мліє?
Далеко був милий
в окопі на сході,
сум бував без нього
в хаті і у полі.
Лиш питають діти,
як там їх татусьо,
і коли приїде
поїздом чи бусом?
Як милий приїде,
стануть біля хати,
гарні вишиванки
йому показати.
А як повернеться,
стане обнімати
і свого милого
їй поцілувати.
Повернеться милий
живий і здоровий,
ввечері й уранці
помолиться Богу.
А як повернеться,
то і порадіє,
всенькая родина,
з нами Україна!
22.08.2016.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685998
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2016
автор: Светлана Борщ