Соняхи

А  вони  не  сходять,
Мимо  мене  женихи,
Подружок  проводять!
А  зі  мною  не  ідуть,
Може  я  не  гарна,
Та  ж  нівроку,  там  і  тут,
Панночка  шикарна!
Маю  файненький  город,
Файно  обробила,
В  грядках  ніжиться  осот,
Лобода  вродила!
У  хатині  павуки,
Придане  сплітають,
Глянуть  в  вікна  парубки,
Через  тин  тікають!
У  колодязі  відро,
Ввечері  втопила,
Втік  Данило,  втік  Петро,
Так  і  не  зловила!
Посміхалась  через  тин,
Я  сусіду  Гнату,
Тільки  Гнат  той  не  один,
В  нього  жінка  клята!
Напекла  я  пиріжків,
Пригостила  Гриця,
Тепер  Гриць  той  без  зубів,
Мене  сторониться.
Сватам  шила  рушничок,
Поколола  пальці,
Зробив  тато  з  гілочок,
Косорукі  п'яльці.
Мама  голочку  дала,
Голка  тупа,  ржава,
Ще  й  селом  чогось  пішла,
Нехороша  слава.
Не  вродили  соняхи,
Не  дозріли  сливи,
Ох,  не  люблять  женихи,
Мене,  нещасливу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685992
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 26.08.2016
автор: Надясемена