Сиві скроні давно назбирали років,
Я колись не ходив, а у далі летів.
І співалось тоді, і любилось тоді,
І хотілося жить, бо ж були молоді…
Приспів:
Та і нині душа, як колись молода,
Хоч побігла десь юнь, не лишилось сліда,
Лише скрипка тепер просить ноги в танок,
Ой, роки ви роки, мій життєвий урок.
Та ще п’ється вино, ще життєва струна,
Заставляє любов всю допити до дна…
Ось ці квіти тобі, ти єдина моя,
Ми ще вип’єм удвох молодого вина.
Хоч давно сивина, я ще сокіл в літах,
Будуть довгі роки, як любов у серцях.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2016
автор: Віталій Назарук