Спить Багіра біля грубки,
Заховала гострі зубки.
Тихо щось собі муркоче,
Розповісти сон нам хоче.
Може в сні, де тепла тиша,
Сниться їй ситненька миша.
Хвіст Багіри, мов шнурочок,
А сама м’який клубочок.
Потяглася після сну,
Бік потерла об стіну,
Жду щоб сон розповіла,
Та Багіра ніби зла…
Не цікава справа жодна,
Бо прокинулась голодна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685743
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2016
автор: Віталій Назарук