Моя небесна наречена
Моя гвалтована любов
Поля - це очі твої зелені.
І моря - то солона кров.
Ти ідеш, ведучи світанок,
Несеш народ свій у руках.
І гордо дивишся на бранок,
Смієшся з тих, хто у ярмах.
І нехай вороги радіють,
Хай чекають твого кінця.
Вони по-іншому вже не вміють.
Скам'яніли вже їхні серця.
Твоє ж серце іще живе.
І ти ще жива і сильна.
Тебе майбутнє до себе зове.
Маше звабливо крильми.
То ж ти йди. Не зважай на рани.
На каміння, що в тебе летить.
Не надіти на тебе кайдани.
Не згасити того, що горить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685614
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2016
автор: Еліона