Ранок в Карпатах… Вершини у темній вуалі…
Темряву чорну роздроблюють промені світла…
Півні настирно ґаздинь своїх будять-гукають…
В травах колишуться роси від дмухання вітру…
Тіло посмикує прохолодь – віяння лісу.
Тихо у гіллі шепоче зелене щось листя,
Йде інтенсивної свіжості запах анісу*,
Сивий туман із долини в долину полився.
Небо у просинь повільно фарбується сонцем,
Сплять ще комашки і сняться казкові сни птахам,
Гулко із гір прибуває вже давнім знайомцем,
Вранішній поїзд Івано-Франківський на Рахів.
Я у Делятині! Просто купаюсь в світанні!
Літо й природа снагу наповняють по вінця,
Сил додають і надій у міцнім розростанні
Краю й мене, як то сина його – українця.
аніс* - рослина, яка має солодкуватий смак та інтенсивний освіжаючий аромат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2016
автор: Микола Поділля