Дивитись в очі прямо, як ніколи,
Відвести погляд – сил не вистачає.
Й секунди ці так схожі на уколи,
Це зрозуміє той лиш, хто кохає.
Не треба слів, бо зараз вони зайві,
Усі слова вже сказані до нас.
І темна ніч розвіється у сяйві,
Бо так кохати можемо лиш раз.
І не порушить тишини святої,
Завмерти і не дихати, мовчать.
Всі хочуть щастя і любові тої,
Яка дає нам крила, щоб літать…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2016
автор: Ирина Лысюченко