Розпинає Україну
«Старший брат» зі сходу.
Стихла пісня солов’їна,
І прив’яла врода.
Рветься серце України,
Плавлять землю «Гради»,
Весь Донбас уже в руїнах.
За що ж так карати?
«За що її розпинаєш,
Щоб в ярмі тримати?
За що дітей убиваєш?
Щоб сивіла мати?»
Ворог тільки посміхнеться:
«Я тут ні при чому…»
А чи Богу поклянеться
Він також у цьому?
Той не може панувати,
Хто брехнею сіє.
України не здолати
Ніколи, Росіє!
27.09.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685235
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 22.08.2016
автор: Ганна Верес