Первісний дощ обмацує траву,
Знімає з неї порох і підошви.
Когось я знов пройду, переживу
І будуть ночі – довші, довші, довші...
І ця гроза коротка, наче гріх...
Вода дощу посічена травою...
А хтось хотів погратись, та не встиг.
Тієї ночі я була живою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=68521
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2008
автор: Малігон Анна