постійно хочеться втекти
крізь кров венозну автостради
за світ вогнів
за шепіт ринв
за барикади
постійно хочеться втекти...
постійно хочеться втекти
від турбулентного мовчання
беззубих слів
пустих голів
розмов дзюрчання
постійно хочеться втекти...
постійно хочеться втекти
крізь капіляри темних вулиць
за світ мостів
за крик доріг
безпутніх
постійно хочеться втекти...
постійно хочеться зламатись
зотліти повністю і в дим
мені б кохати
мені б знати
і чорт би з ним
постійно хочеться втікати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685169
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 22.08.2016
автор: Андрій Люпин