Коментар на поезію http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684044
За такими, як я, не втікають, хіба що – в умовному способі,
Я ж не лайнер круїзний – бувалий в бувальцях фрегат.
Ні басейнів, ні спа, ні дикОвинних яств в золоченому посуді,
Тільки сіра сталюка і боцмана п’яного мат.
За такими, як я, не втікають, хіба що – по хвилях поезії,
За такими не топчуть доріг запорошений брук
Із такими – пекуче, немов від болючих уколів магнезії,
З ними серце нап’яте на тонко вібруючий лук.
За такими, як я не втікають… Край світу – це щось недоконане,
За такими, як я, не біжать, бо колюча стерня,
Із такими, як я, ставлять крапки, хоча, обійшлися б і комами.
Із такими - лиш безвість… Несаджене вчасно зернЯ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2016
автор: Педро Гомес