Літо
Літечко прийшло до нас
зеленими полями,
сонечко омріє час
змінити дім морями.
Погляд зачаровує
та ягода достигла,
радість вимальовує
морозиво застигле.
Серце кожне усміхнеться
персиком солодким,
а журба вся розійдеться
дощиком коротким.
Грози гримають на спеку,
ніби ми від втоми,
щоб ступити щастя кроки,
не сидіти вдома.
Ніби зорі, абрикоси
на деревах сяють,
а трави нові покоси
духом все проймають.
Варто раз лише вдихнути
літні аромати,
неможливо вже забути,
важко задрімати.
Літо власне збережемо,
мов красу засмаги,
подарунки розкладемо,
що дають наснаги
повернутися у літо
восени і взимку
павуками поміж квіти
вити павутинку.
Віктор Цвіт 07.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685073
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2016
автор: Віктор Цвіт