Полікуй мою душу, Лісе!
Зацілуй мої рани росою.
Я згубилась в очах вже лиса.
Я стекла по корі вже смолою.
Розчинилась в криштальній тиші.
Обійняла тумани світанком.
Захлинулась терпкою вишшю.
Разом з мавками впилась ранком.
Я розбилась об стрімкість долі.
Розлетілась сльозами мрії....
Голосіть же, дерева мої,
Скрипки вітру! Будіть тужнії
Ноти - болі дощем хай впадуть!
Стрепенуться зів"ялі квіти,
Об землі прохолодну м"якоть
Обіпруться, щоб цвіт сповити.
....Порятуй мою душу, Верше!
Як в твоїй не зцілюсь свободі,
Мені, світоньку милий, вперше
Віднайти себе буде годі....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685062
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2016
автор: Мар’я Гафінець